- Теза: Музика і драматургія на сцені утворюють єдиний виразовий організм, де звук структурує емоційний ритм дії, а драматургія надає музиці сенсові вектори та мотивацію.
- Мета роботи: виявити механізми взаємодії музики й драматургії в театрі та проаналізувати їхній вплив на сприйняття, ритм і смислову архітектоніку вистави.
Орієнтовний план
- Поняття симбіозу в сценічних мистецтвах: терміни, підходи, методологія.
- Історичні моделі взаємодії: від античної трагедії до опери та мюзиклу.
- Функції музики у драматичній виставі: ритм, мотив, лейттема, мізансцена звуку.
- Драматургія музики: форма, конфлікт, кульмінація, пауза як драматургічний інструмент.
- Режисерські стратегії: саунд-дизайн, живе виконання, тиша як прийом.
- Кейси-аналіз: опера, сучасний драмтеатр, постдраматичні практики (2–3 приклади).
Ключові поняття
- Лейтмотив, звукова мізансцена, тиша, ритм сцени, саунд-дизайн, музична драматургія, темпоритм, аудіопростір.
Коротка анотація
Робота досліджує, як музика структурно і семантично взаємодіє з драматургією у театральній виставі. Проаналізовано історичні та сучасні моделі симбіозу, окреслено функції музики (ритм, емоційна навігація, значеннєва акцентуація) і драматургічні принципи музикування (форма, конфлікт, кульмінація, тиша). Запропоновано режисерські інструменти та наведено кейси, що демонструють зміщення центру ваги від ілюстративної до концептуальної ролі музики.
Дослідницькі питання
- Як тиша працює як драматургічний жест у музично насичених постановках?
- Яким чином лейтмотиви кодують розвиток конфлікту персонажів?
- Де проходить межа між саунд-дизайном і музичною драматургією?
