Я опубликовал песню на StarMaker
Кохання — як ніжний дотик вітру,
Як танок під дощем,
Як фарби веселки яскраві,
Як теплий маленький промінчик світла,
І так схоже на фентезі — казки цікаві…
Кохання — як сон,
Як сон лише на мить,
Як ковток повітря, без якого не можна жити,
Пробігає по тілу, як струм, лише від дотику,
І так хочеться цей сон собі залишити.
Кохання — це пекло чи рай? Не знаю.
Це те, про що серце співає й душа,
Це знак,
А ще — божевіллям його називають,
Від якого не сховатись ніяк.
Кохання — це шторм, ураган, цунамі,
Це дикого танцю ритм, стогін і сльози,
Це смертельний зміїний укус,
Це іскри багаття,
Це спекота й полум’я,
А рецепт для лікування давно вже втрачений.
Кохання — це пелюстка троянди опала,
Це слід у небі від зорі, що летить,
Це пристрасть,
Це шлях у тумані, що зникає,
І маяк, що освітлює всі шляхи.
Кохання — це просто шматочок щастя,
Його неможливо словами передати.
Це вогники в очах,
Це лавина, що стрімко біжить по венах,
Це сенс для життя, і так хочеться просто жити.
Може, міф?
Може, просто політ фантазії?
Це правда чи вигадка, чи брехня?
Необдумана підсвідомість,
Чи вибір
Любити безумовним коханням.
caligenija
